Історія села Богаревиця

Cело Богаревиця розташовано на невисокому пагорбі за 2 кілометри від с. Кам’янське по дорозі міжрайонного значення Іршава-Берегово. Адміністративно відноситься до сільської ради с. Кам’янське.
 
Народний переказ пов’язує назву поселення із словом «Погарь», тобто випалена земля. Це говорить про те, що перші поселенці були змушені вирубувати дерева та спалювати їх, а на звільненій землі будували собі будинки, розорювали землі і займалися землеробством. Своє поселення люди назвали «Погаревиця», а з часом назва змінилася на «Богаревицю».
 
Також у селі побутує легенда, яка розповідає про срібний дзвін, який було знайдено у селі на початку ХХ століття. Кажуть, що його вилито за наказом Ярослава Мудрого і він мав написи на руській мові та дату «1034 рік». Під час Першої світової війни дзвін було забрано на переплавку і знищено.
 
Археологічні дослідження фіксують на околиці села стоянку епохи пізнього палеоліту (30-20 тис. р. до н.е.). 
 
Перша документальна згадка про Богаревицю датується 1412 р., коли князь Федір Корятович судився з місцевим феодалом Міклошем Комловші за лісовий масив.
За угорських часів село було перейменовано на «Falucka».  
 
У 1707 році у селі служив священиком Петро Сігов-Жіго, а з 1740 року відома дерев’яна церква з одним дзвоном 
 
Станом на 1805 рік сільська громада налічувала 249 чоловік, з яких 28 було кріпаків. На той час священиком служив Михайло Кофланович, який обслуговував ще сусідні села Кам'янське, Воловицю і Хмільник. Це свідчить, що церква у Богаревиці була основною, а інші мали статус філіалів. Школи не було, але проводилася катехизація дітей. 
 
У 1821 році офіційно засновано парохію, а в другій половині ХІХ ст. спорудили нову муровану церкву на честь Різдва Пресвятої Богородиці. На 1851 рік у селі проживало 336 греко-католиків та 20 євреїв. Власником земель були члени родини Комловшіїв. 
 
У 1860 році відкрита церковно-приходська школа. 
 
На 1910 рік населення села складало 573 чоловік.
 
За часів Чехословацької республіки відкрито державну народну школу. Станом на 1921 рік тут навчалося 56 дітей. Діяло культурно-просвітницьке товариство ім. Духновича та музичний хор
 
У радянську епоху всі сільські землі входили до багатогалузевого колгоспу «Радянська Україна», центральна садиба якого розташовувалася у с. Кам'янське. 
 
Нині в селі працює Богаревицька загальноосвітня школа І-го ступеня, дитячий садочок, фельдшерсько-акушерський пункт, сільський клуб, кілька крамниць та кав’ярень.
 
Відомим вихідцем з села є Ю. І. Балега (1928-2016), критик, літературознавець, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури Ужгородського національного університету.