Історія села Сільце

Село лежить в долині річки Іршавка, за 75 км від обласного центру Ужгород і підпорядковано Зарічанській сільській раді. Населення – 3112 осіб, 750 дворогосподарств. Сільце є важливим вузлом автобусного сполучення , де перетинаються шляхи на Мукачево, Виноградів, Хуст, Берегово. Через село проходить шосейна дорога загальнодержавного значення Н-09 Мукачеве – Рахів – Богородчани – Івано-Франківськ – Львів, а також дороги обласного значення Іршава-Берегово, Іршава-Мувачево, Іршава-Виноградово. 
 
Перші поселенці, як свідчать археологічні знахідки, з’явилися на території сучасного села ще в епоху пізнього палеоліту (40-30 тис. р. до н.е.). Також відомо про поселення в урочищі Лази, яке датується ранньозалізним віком (VIII-VII ст. до н.е.).
 
Перші документальні згадки про село відносяться до середини ХІІІ століття. В угорських джерелах поселення записано як Kisfalud, пізніше Beregkisfalud. Більш детальні відомості про поселення датуються 1457 роком.
 
У 1707 році у селі уже був священик Павло Папп. У 1797 році згадується невелика дерев’яна церква, яку у 1839 році було розібрано і перевезено до села Дешковиці. 
 
Станом на 1805 рік у селі проживало 613 жителів, з яких 82 кріпаки феодальних роди Ілошваїв, Ойтоїв, Морваїв. Священик Михайло Шуштаї. 
 
У 1851 році село нараховувало 514 греко-католиків, 12 реформатів, 5 римо-католиків і 40 євреїв. Цікаво, що на мосту через річку Іршавку, діяв митний пост, який збирав мито з торговців, які перевозили товари через село у напрямку Виноградова, Хуста, Мукачева, Берегова, Іршави. У цей же період діє водяний млин.
У другій половині ХІХ століття громада будує нову муровану церкву на честь Покрови Пресвятої Богородиці. Тоді ж була відкрита перша церковно-приходська школа.
За часів Чехословацької республіки відкрита державна народна школа, продовжує діяти церковно-приходська школа, дитсадок. Відкрито молочарню і кредитне товариство.
 
У 1930-х роках запрацював кар’єр по видобутку андезиту, який є одним з найбільших таких кар’єрів на Закарпатті. 
 
У повоєнний час землі села увійшли до багатогалузевого колгоспу імені Шевченка, який славився у всьому краї високими врожаями тютюну, овочів, кукурудзи. Діяла середня школа, клуб.
 
На даний час на території села діють два загальноосвітні заклади і мистецька школа,  дошкільний навчальний заклад, будинок культури, амбулаторія загальної практики-сімейної медицини, відділення зв’язку, будинок побуту, кілька крамниць та кав’ярень, ресторан тощо. 
У Сільці народився відомий закарпатський історик В. І. Худанич (1922-2006), поет І.М. Сухан (1937-2002), прозаїк І.В. Симчера (1936-1961). Також тут працює і проживає відомий в Україні майстер з виготовлення скрипок С. Г. Голубокий.